РЕКВІЄМ ОСІННЬОГО ДОЩУ

Самокритично  мрії  руйную
Зітру  і  сумнівів  відбиток
Водночас  спогади  утилізую
Забуду  часу  пережиток  

Лунає  реквієм  осіннього  дощу
Змиває  біль  із  сонних  тротуарів
Його  я  попелом  по  вітру  відпущу
Уривком  із  безглуздих  мемуарів  

Оманлива  ідилія  зникає  
Ця  утопічна  казка  має  свій  фінал
Що  легко  і  безжально  убиває
Не  досконалий  архаїчний  ідеал

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153483
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.11.2009
автор: уті-путі