Звикання жити

Спалюю  
фото
ескізи
пагіння
звіююсь  
вітром
до  межі
падіння
схоже  на  Долю
...
лиються  весни
нечуваним  
простором
приходять  
листами
у  сон  звідусіль

тихо  збираюсь  
на  здибанку
кросами
з  вітром
у  хованки
в  спогадах  -  сіль
...
шукаю
щасливий  
листок  конюшини
перепустку  в  рай
потаємні
стежини

скидається  віра
на  давню  хворобу
а  скрипка  вмирає
і  серцю  вже  добре
любов  його  крає
любов  –  його  вирок
віршами  стікає
на  ніжність  підробну
удавано  щиру
втікає
впікає
мовчазно  зникає…
звикає…

25.10.09

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152891
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.10.2009
автор: Рені