Торік кожен день...

Краще  не  бути,  ніж  бути  частково  
стиснуто  пальцями  рук  всю  свободу  
кроки  під  звук  грамофону,  скреготу  днів  
дерева  щось  кажуть  усім,  але  годі  їх  зрозуміти...  
і  той  з  нас  хто  шукає  розмову  
отримує  в  висновку  -  втому.  і  біль.  
Твій  холод  катує  мене,  знемагає  
і  я  вже  не  я  в  обривах  пожовклих  снів.  
Годинник  запізнює  час,  стрілка  спливає  не  так  
як  того  хотілось...  
І  спека,  і  втома,  і  петлі,  і  густінь  крові  пектиме,  
і  діти  якими  ми  бУли,  і  діти  котрих  може  б  мали,  
графічний  рудий  олівець  змальовує  моє  тіло,  
обридлі  хвилини  чекання  на  диво,  
і  паузи  слів,  це  ще  було  торік...  торік...  
Торік  я  кохалась  у  Твоїх  долонях  до  жару,  
Торік  я  Тебе  загубила...  а  інша  дістала.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152839
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.10.2009
автор: Helena Autumn