Напровесні

До  мене  прилетів  на  підвіконня  
Голодний  і  замерзлий  горобець.
Дала  йому  я  зернят  на  долоні,,-
він  процвірінькав,що  зимі-кінець.

         Він  сповістив,що  сонечко  пригріло.
         Бурульки  розтопились  над  вікном  .
         Сумні  дерева  з  віт  своїх  струсили
         Холодний  почорнілий  сніг,
         Що  обліпив  кругом.
   
І  вже  ці  перші  сонячні  цілунки
Зігріли  наші  душі  накінець.
Чекаємо  від  березня  дарунків.
Весні  із  пролісків  сплетемо  ми  вінець.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152826
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.10.2009
автор: Людмила__