Во вік віків ми воювали за свободу
Криваві і жорстокі йшли бої,
Чому ж коли Вкраїна волю здобула
Навпіл розрізуєм її ?
Невже забули ми козацьке слово?
Невже дарма загинули вони?
Яке ж велике горе неньці,
Її катуюють ріднії сини.
Благаю, браття, схаменіться!
Не закривавлюйте життя!
Що ж ви посліпли, вам не видно,
Що Україна наша – сирота?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152658
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.10.2009
автор: Іма