Дотиками…

Моя  депресія
у  світлі  твоїх  слів  -  
дисперсія.    Як  дотик  ліхтарів
наша  диверсія.
Губами  ти  посмів
торкнутись  вічності.
Шалений  нас  накрив  
потік  зустрічності.
Екстракт  ідіотизму
плавить  дотики.
Ілюзія  крізь  призму,
як  наркотики.
Вдихати  запах  твій,
зім'яти  принципи
в  клубок  нікчемних  мрій,  
що  звуться  принцами.
У  ритмі,  там,  за  межами  реальності
Без  снів,  без  слів.  Все  набуло  фінальності.
Замучені,  заплутані  -  
картата  постіль  тепла  ще.
Хотіли  все  забути  ми.
Не  тліти,  як  те  вогнище...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152556
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.10.2009
автор: Rock Lenok