Наші руки
Були загорнуті у голоси,
Відчутні з траси
Побіля бунгало
Для двох.
Наші ноги
Ліпили під музику її моторів
З землі вогкої
Твердий барит
Цивілізації.
Наші очі
Здіймали сонце,
Коли асфальтна стрічка
Лежала зранку
Пуста й пустельна.
Наші́ серця
В нестямі колоталися,
Коли ми одержимі
Під Джаггера
Літали нею!..
Наші тепер -
Двійко́ хрестів
На дворі бунгало,
Котрі́ хтось
Пролітає трасою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152351
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.10.2009
автор: Джероніто