Мені так важко, так тривожно,
І так душа мене болить,
Бо в ній так нагло і безбожно
Сум поселився і сидить.
Причину цього добре знаю,
Вона серйозна і віска.
Життя своє мов лід ламаю,
Зажавши серце у тисках.
Я знаю - потім буде гірко,
Я знаю - потім буде жаль,
Що не жену тепер із серця
Тривожні думи і печаль.
Але інакше я не можу.
Віват, мій сум! Віват, мій жаль!
Навіки в серці заморожу
І горе, й сльози, і печаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152332
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.10.2009
автор: Ляля Хівська