Не вірите?В душі у мене осінь.
Дощі холодні і сумні вітри.
Говорять правду,що життя прожити-
То ніби поле оране пройти.
Було усього:злети і падіння,
Велике щастя і великий сум.
Таке воно Всевишнього веління:
Чоло поморщене від пережитих дум.
Чи жила,чи не жила-я й не знаю.
Лиш біль у серці й сива голова,
В мозолях руки.
А я все благаю:
"Дай,Боже,долі!Бо її нема..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152282
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.10.2009
автор: Людмила__