Очей твоїх тепло зігріло мою душу,
в той час, як в ній холодний вітер завивав.
З тобою поруч бути я не можу, але мушу,
Не я, не ти, а фатум нам долю обирав.
Життя моє колишнє не мало й краплі сенсу
До того, як тебе зустріла я в житті...
І цей тягар надалі достойно я понесу..
Без тебе я – не я, з тобою – в небутті...
Пробач мене за все, що я робила досі..
Ти був правий, життя моє – нікчемне і пусте!
Та подолати цю безодню я, нажаль, не взмозі..
Пробач... Та не моя вина, що я люблю тебе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152029
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.10.2009
автор: Lemuria