Дивлюсь я на море,
й охоплює туга…
Неначе то втрата
найкращого друга…
Але ж лиш не друга,
а просто кохання…
(Примарне любові
гаряче жагання).
Тим маревом був Ти
останні три роки…
А зараз збагнулось:
зі скелі – два кроки…
Минуле й майбутнє дають осягнути,
Що в морі життя все однаково чути…
Палке клекотання, що в серці колись,
Є приводом того, щоб сльози лились…
Коли висихає доріжка сльози,
На рейках буття тягар цей знеси!..
31.VIII.08
03:15
мис Фіолент
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151941
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.10.2009
автор: Iraida Kułakowski