У чайнику давно скипає час.
Через вікно дивлюсь в нічні обійми.
Я поневолена і вільна водночас,
Не просто дівчина,а просто відьма.
На стінах не малюю пентаграм.
Заварю чай,добавлю дрібку сну.
У темряві не місце кольорам-
Невже сьогодні знову не засну?!
Розмішую ніякий цукор в чашці,
За звичкою,як завжди проти стрілки.
Гіркий полин-відьомське вбивче щастя.
Кругами ніч лягає під повіки.
Самотність часом гірше алкоголю
Сп"янить грайливим запахом гріхів.
Кодована душа запросить волю_
Відмова знову... все,як ти хотів.
Це третя чашка чаю за цю ніч.
Ця ніч...А місяць, наче обруч...
Ти сам прекрасно знаєш,як мені
Погано,як тебе немає поруч.
У чайнику давно скипає час.
Мені приснилися твої обійми!
Жіноче щастя ще мільйони раз
Уб"є не просто дівчину,а відьму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151871
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.10.2009
автор: Вікторія