Пробач мене,за те що обіцяла
Чекать тебе,все до кінця
Пробач що серце вже нема
Ні сил,ні волі й вороття...
Любить тебе це важче всього
Бо там де ти,там є вона
Там є твоя кохана Іра
Без якої в тебе вже нема життя
А я є тут,одна,самотня птаха
Літа по світу і тебе шука
Шука той спогад,то натхнення
Яке дасть створить іще вірша
Я не можу більше жити так
Жити там,де тебе нема
Я не можу більше сльози лити
Лити там,де ма гріха...
Я живу наче в театрі
І граю ту стандартну роль
Я створюю свій образ ляльки
Для якої світе лиш кіно....
Умерти...ні,ще хочу жити....
Не вбивай благаю...залиши....
Забери від мене лиш ту надію
Яка лишає попіл на душі....
Я зникаю....вже.......я примара...
Я чорний ангел без душі
Я крила свої розгортаю
І образ твій згоряє у мені....
Лиши мене...лиши благаю..
Віддай те серце й ту любов
Нехай я інше покохаю
Але й тебе не стру з життя свого....
Я намалюю новий образ
Образ ангела твого
Чисту душу й білі крила
Нове життя й новий листок
Пробач мені за те що не чекаю....
Пробач що зрадила тобі
Пробач що серце я віддала
Пробач...любов померла назавжди....
Ми часто будем памятати
Той світлий день і теплий дощ
Той поцілунок ніжний і жаданий
Який убив нашу любов....
Я похороню своє серце
Закопаю в землю назавжди
Троянди білі кину зверху
І все що лишиться це лиш сліди.......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151741
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.10.2009
автор: DafNi