Ліхтарі-це вогники надії
Включаються тоді,
Коли все місто спить.
Вони тихо проникають між будинки
У самі таємничі вулиці дворів.
Вони є там,де тихо віє вітер,
Де в парку темрява стоїть
Вони освітлюють Львівську ту бруківку
Яка на соці золотом блищить...
Ліхтарі їх так в одночас мало
Одні стоять за для краси...
А інші...їх темрява забрала
Заборонивши їм у ночі світить
Крок...за кроком...
Все ступаєш...по асвальті босою ідеш
Холод під ногами відчуваєш
І все ж таки лякає тебе це...
І думки всі зразу налетіли,
Що станеш ти мов той ліхтар
Холодно,омріяно стоятимеш
І не даш ні крапельки тепла...
Але все це лиш казки...
Це лиш темрява і більш нічого
Ти взглянь до верху там зірки
Там ті малесенькі надії...
Що коли гаснуть ліхтарі
Вони служать для загадки мрії...
Dafni......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151568
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.10.2009
автор: DafNi