Нерострачена любов до Всесвіту

Люблю  я  Всесвіт
Небо  ясне,  сонячне,веселе,
Голубінь  і  далечінь,
Вільність  злету,  свободу  парінь,
Зоряне  вночі,  повний  місяць
З    тінями  німфинь,
Літнє,  післядощове
З  веселкою  на  небокраї.
Коли  співають  в  садах  солов'ї,
Коли  курличуть  в  небі  журавлі,
Із-за  моря  додому  наді  мною  пролітаючи,
І  горобці  цвірінькають  в  траві,  їжу  шукаючи.
Коли  після  сінокосу  дух  трав,
Заповнює  все  повітря  навколо,
І  вітер  в  полі  гне  тополю  додолу,
Моє  волосся  розчісує,  
по  плечах  розкидує.
Я  руки  розправляю  ,  мов  крила
І  лечу,  граючи  з  вітром  навперегонки,
Моє  волосся  тріпоче,  мов  пір'я,
Б'ючи  в  обличчя,  очі  закриваючи,
А  я  сміюсь,  щаслива,
Що  вільна,  мов  лебідка,
Що  торкнулась    неба
І  сонця  краплину  в  долоні  взяла,  мов  живе  серце,
Тобі,  коханому  принесла,
Розпалюючи  жар  почуття
Затихлого  кохання,
Розміряного  життя...
Люблю,  коли  квітнуть  конвалії,
Бузок,  любисток  і  м'ята,
Барвінок  синьоокий,  ковдрою  плететься,
Між  ногами  в'ється,
Коли  мальва  діток  своїх  у  світ  випускає
Барвами  душу  звеселяє,
Люблю,  коли  троянда  пелюстки  росою  умиває,
ЇЇ  красу  і  пахощі,  
що  збуджують  і  навівають  почуття    приховані,
Люблю    коли  квіткує  мак,  
Кровавими  полями
І  сонними  долинами,
Маревом  потойбічного  світу,  незримого.
Коли  колосяться    хліба  золоті,
Наповнені  зернинами,
Тугими  пахощами,
Життєвої  сили.
Немов  синє  небо,  волошки
Між  ними  скачуть,
Килим  в'яжуть,
Щоб  ми  її,  Землю,  плодоносну  любили,
Всевишнього  за  все  благодарили
За  немарні  спроби  втілення
Його  мрій,  сподівань
На  краще  людське  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151522
Рубрика: Верлібр
дата надходження 23.10.2009
автор: Макієвська Наталія Є.