Ти благав мене очима залишитись,
Ти словами гнав мене від себе...
Я пішла... Пішла, а ти лишився,
Ти земля, а я блукаю в небі.
Я пішла, шляху назад немає,
Ти звернув на інший бік весни...
Лиш зоря тихенько догорає
Та легеньке відчуття вини:
Ми згубили подих цього вітру,
Залишили тишу в глибині,
Ми топтали і топтали квіти,
Сонцем подаровані мені...
Ми зривали листя ледь зелене -
Жовте повертали на гілки...
Сповідь про життя наше шалене
Розголошують тепер грачі!
.................................................
Пісня втратила мелодію і слово,
Існування – зміст і сенс буття...
Але я – відроджуюся знову,
Ти ж благаєш в неба забуття!
5.05.05
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=15142
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.05.2006
автор: Fayr