Я втомилась ховати зміст за словами,
Будувати стіни обмежень.
Ти пробач-я не можу тут залишатись.
Постараюсь піти обережно.
Я не хочу безслідно зникати,
Але все ж я не можу не йти.
До моєї пустої кімнати
Ти проміння сонця впусти.
В мене бракне сил на ще одну спробу-
Не змогла зрозуміти цей світ.
Мені страшно,але як з порогу-
З підвіконня почнеться політ.
Я не хочу зникати безслідно.
Ти відкрите настіж вікно
Не зачиняй-я хочу,щоб світло
На заплакані стіни лягло.
В порожній кімнаті сонячний промінь.
Тепер неважливо,де буду я.
Мене не впіймаєш в розкриті долоні,
Але ти сам знаєш-я завжди твоя.
Я не хочу безслідно зникати,
Але все ж я не можу не йти.
До моєї пустої кімнати
Ти проміння сонця впусти.
За мотивами "Empty room" marjorie fair
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151324
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.10.2009
автор: Вікторія