Вороже? Можливо вороже.
Чи просто дещицю насуплено
Розкриває зіниці світанок,
А для нього ще очі не куплено.
А у нього відсутні прагнення,
Ну якісь там хороші, чи з хворістю.
Як ступає – слідів не лишається.
Перші сльози були випадковістю.
Він упав. Йому стало холодно.
Я йому пропоную зігрітися.
Що блукати, коли із порожністю.
І погодився – нікуди дітися.
8.03.06
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=15125
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.05.2006
автор: Vilna