У нульовому вимірі
Існую,
Минулий день
Плануючи прожити
Завтра.
Кладу себе
У ліжко,
Звите
Зі слизьких тенет
Тривоги.
Страшуся блиму
Постаті своєї
На стіні
Пожовклій
Рідної кімнати.
Вночі в страхітті
Образи навідують,
Та несила
Прокинутись
Й сховатись...
Не згадую нікого,
До суму
Звертаюсь
Хворим сміхом
Мовчки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151036
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.10.2009
автор: Джероніто