Прогулююсь я вечірнім Львовом. Чорною пеленою огорнув вечір вузькі вулички міста. Темряву розвіює мерехтіння тисяч ламп, що розкинулись вздовж доріг, світло у вікнах будинків і фар автомобілів.
Стоїть сонний парк. Десь у вітті дерев перегукуються сови. Чути шарудіння кленів. Своїм шелестом вони, ніби акомпанують птахам.
Машин мало, тож і повітря чисте. Хтось, як і я, вийшов прогулятись вечірнім містом, а хтось щойно повертається з роботи стомлений у свою затишну домівку.
Глянула я у небо. На темному полотні розкинулись дрібні зорі. Великий круглий місяць розмістився посеред неба. Складається враження, що це вправна майстриня вишила хрестиком скатертину.
Я так люблю своє місто, особливо ввечері!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150984
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.10.2009
автор: Леся Романюк