Твій цілунок невгамовно ніжний.
я затамовую подих,
щоб не зруйнувати
його беззахисної крихкості
За мереживом заплющених вій
народжується пелюстковий водоспад,
який повільними нічними хвилями
розмиває межі реальності
Страх, озвучений фортепіанним акордом,
насторожено піднімається з глибин спокою та насолоди,
блискавично гострим ножем виринає
крізь розширений та всепоглинаючий чорторий зіниць
Розриває екран, шматує його на безліч кавалків,
які миттєво зриваються з поверхні,
якої там насправді немає, не було і не буде…
навічно…назавше…
Знеболена на мить свідомість
захлинається теплими водами…
з яких золотистою стрілою виринає
живильна сила твого цілунку...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150700
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.10.2009
автор: gloria