Розчиняючись

останній  ковток  розстріляє  свідомість
я  втік  від  усіх  поза  просторсм  й  часм
я  втік  у  ніщо  і  залишив  натомість
все  те  що  не  мав  
                                               чим  не  був
                                                                             усе  разом
і  плоть  моя  вже  монохромний  малюнок
під  пензлем  морозного  розчерку  ночі
і  в  моїх  очах  застиває  цілунок
свободи  вітрів  і  кошмарів  пророчих

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150539
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.10.2009
автор: Kasper