Чернетка

Дощик  стрекоче  щоночі,
Небо  додолу  схилилось.
Сонце  заплющило  очі,
Мабуть  за  літо  стомилось.
Листя  -  пожовклі  серветки.
П’янко  всміхаються  айстри.
Править  червоним  чернетки
Жовтень,  розгублений  майстер.
Час,  щоб  засвоїти  вірне,
Час,  щоб  кохать    в  повну  силу
Осінь,  цнотливу  і  дивну,
Осінь,  первісну  і  щиру….

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150330
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.10.2009
автор: lilova