"Усе ілюзія й обман!
Я не живу...Я - наркоман...
Я так - існую: тільки тіло.
Усе людське в мені зотліло.
Коли шприцом щораз колюсь
До тебе, Боженько, молюсь,
Та ні, не видужати хочу,
Про нову дозу я клопочу!
Мені даремно говорити,
Що шанс ще є, що треба жити...
Без сили волі я вже мрець,
На голці бачу свій кінець.
Упилась подруга гостренька
У мою вену; плаче ненька.
Я синій весь, мов та мара,
Безглуздо в муках помира."
Як наркоман шукає дозу?
Яку від "ломки" корчить позу?
Ти бачив??? Спогад цей карай!!!
Від голки вперто утікай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150320
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.10.2009
автор: Андрій Конопко