Я втомився і хочу спати,
Сон мене потроху вбиває.
Запирає у часу грати,
Ось я є... і мене немає...
Я вклонився тобі у ноги,
Смерті вічність доріг моїх.
Маю в серці свого я Бога,
Хоч і скаже хтось, що я псих.
Ти з собою не маєш нічого,
За тобою мільйони втрат.
Хтось зламає об віру ноги,
А комусь ворог буде брат
Все дратує і все турбує
Мабуть серце працює за двох
Псевдорадує… Псевдоримує...
Вабить... й дверці кує на замок!
Уві сні все побачу ясно,
І нахлине реальність літ.
Захлинуся я передчасно,
Не побачивши новий світ…́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149935
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.10.2009
автор: roma_amor