Знову осінь
Осіння гіркота,вдягає жовті ризи,
нахлинула всерйоз,не відпускає вмить.
Чи осені хандра,чи це душі капризи,
що ностальгічний сум реальний, аж болить.
Задумливість алей,блукаю під дощами,
промок мій сірий плащ і змокло вже чоло.
Топчу я жовтий лист,лежить від під ногами,
ловлю себе на думці,що так уже було…
Я покладу листок,весь мокрий із дірками,
удома на камін,як цінність,раритет.
Лежать сухі у ряд, для мене ніби шрами,
від болю у сезон, що коле як багнет.
13.10.09.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149864
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.10.2009
автор: Олексій Тичко