Спітніле скло маршрутного таксі.
Людей крізь нього сірі силуети.
А поряд з ним Овідія сонети,
Й мобільників рингтони-голоси.
І з Інституту Захисту Рослин -
П`ятьсот п`ятнадцятий рукою зупиняють.
Студентів, академіків стискає
Маленький тимчасовий "рідний" дім.
У тому жовтому футлярі,
Як у комуні - всі зрівнялись.
І вождь суровий за кермом,
Табачним бавиться димком...
Та не дай Боже нам таких
В країну привести вождів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149755
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.10.2009
автор: Bodo