Ми – паралелі цього світу,
І не зійтися нам ніколи.
І ми давно уже не діти:
Пройшли життя середню школу…
Ми – паралелі цього світу.
І в жодній точці наших мрій
Тебе не зможу зупинити,
І Ти мені не скажеш – «Стій!».
Ми – паралелі цього світу,
Перетинаємо екватор.
І кожну зиму, кожне літо.
Душі, поглиблюється, кратер…
І десь, колись на схилку світу,
Зійдуться лінії у коло.
Та паралелям цього світу,
Не бути разом вже ніколи…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149722
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.10.2009
автор: roma_amor