Зграя без крил…

Лише  зазирнувши  в  глибини  душі,
Відчую  той  дикий  і  янгольський  запах.
У  тиші  почую,  як  шепчуть  кущі,
Як  вітер  тікає  на  курячих  лапах…

Мине  та  печаль,  й  далекі  вогні
Осяють  мій  шлях  незабаром.
Та  все  ж  у  душі,  щось  на  глибині
Палає  незримим  пожаром.

Відчую  ту  тугу,  що  серце  стискає,
Зоря  у  золі  моє  серце  розбудить.
У  вирій  піду,  де  збирається  зграя
Таких  як  і  я:  сумних  і  забутих…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149708
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.10.2009
автор: roma_amor