Вії вниз опускаються тихо –
Засинає на парі студент.
В далечінь від лекційного лиха
Бідолаху несе важкий день.
Про політику щось там говорить
Дивним голосом дядько якийсь..
А студент в невідомих просторах
З білим сонним туманом зустрівсь.
Ще до сесії, як до Венери,
І поспати є сенс і є час,
А у лектора дивна манера:
Заколисувать тоном всіх нас.
Семінар відсиділи на голках –
Відпочити бажає душа!
Хтось сказав: „Що сидіти без толку?”
Та і з лекції дав строката.
Але ж ні, ми студенти хороші
І на пару останню прийшли,
Бо на іспит не вистачить грошей –
Всі вони на гулянки пішли!
Спить студент під лекційну розмову,
Бо в гуртожитку – там не до сну..
Дивний лектор співа колискову
Монотонну і дуже сумну.
Хто студентом не був, той не знає
Як народ цей веселий живе:
Зранку спить, а ночами гуляє,
Ще й на парах все ж зловить своє
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149346
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.10.2009
автор: Marina Kiyanka