Не треба казати того, що я знаю,
не треба чекати розсудливий вирок.
Не треба бажати того, що я маю.
Не треба звірятися з мовою зірок.
Не треба!Я буду одна на дорозі,
мені не потрібні ні розум,ні час.
Я все розгубила,кохаючи досі.
Навіщо мені купа чемних образ?
Я все розгубила,бажаючи ма́ти,
навіщо мені хвороблива мета?
Втомилася я щось від тебе чекати.
Облишь... І пробач за мої почуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149122
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.10.2009
автор: dzotta