Я так хотіла ніжності й тепла,
Гарячих і шалених поцілунків,
Та це на жаль вже більше не сім`я,
Немає вже від долі подарунків.
Я не сумую,рада,що пішов,
Бо можу вільно жити,усміхатись,
Небуду плакати...За що?
Немаєш права знову так знущатись.
Не я цього хотіла,тільки ти,
Бо жити в спокої напевне надоїло,
Як ти так зміг,ти знаєш,що це гріх?
А я б таке зробити непосміла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148904
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.10.2009
автор: Іра