Мовчання – золото, рекли нам мудреці,
Та з ними сперечатися посмію!
Нехай пробачать мені сиві праотці
Ще молода, - а думку власну сію.
Були невільними пророки на землі
Раз «мудрістю» роти всім затикали.
Бо знають президенти, знали й королі
Мовчання – рабства золото криваве!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148496
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.10.2009
автор: nadionchik