Душа, потроху, вже літає.
Літає дякувати Богу.
І хоч, між зорями, дорогу
назад іще не забуває,
та знаю - щораз відлітає
все далі, смутком оповита,
бо місяць, наче слід копита,
її на втечу надихає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148272
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.10.2009
автор: ksandr