Листопад переходить у грудень -
темну землю у грудки збиває.
Листопад поморожених будень
шлях пройденний багряно вкриває.
Срібна паморозь вже вихолоджує скроні...
Я збираю думки у холодні і мокрі долоні
і втираю їх в лоба, у скроні, у очі -
знову я опиняюсь в полоні
у холодної довгої ночі.
Дні коротші,
коротші,
коротші...
Чи гадала у лісі ліщина,
що нагодиться осінь причинна?
Осінь листя ліщини кружила -
на мороз і на сніг ворожила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148232
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.10.2009
автор: ksandr