Один і той я бачу шлях,
Де вздовж дороги огорожа
Колючім дротом перешкода,
Плететься зміями до хмар.
Один в сльозах, другий радіє.
Та всі зігнуті до землі.
І серед мертвих і живих
Нема різниці.
Панує тут нечиста сила,
Ловить людей в свої пастки..
І всі хто йдуть, уже звіріють,
Бо до кісток їх прониза
Метал колючій. Вічний стогін,
І ворон над людьми кружля,
Та всі находять в небі сили,
Хоч чорний морок їх з’їда.
Один і той я бачу шлях,
Де вздовж дороги огорожа.
Розтерзаний і геть розбитий
Крадусь по вказаних стежках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148059
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.10.2009
автор: Еней