Нащо ти покликав,
Нащо ти зупинив,
Мене, що йшла у невідомую даль?
Чи може ти доля моя,
Що так довго чекала я?
Чекала і молилась,
Молилась і чекала.
Ти мене покликав
І я зупинилась,
Стою і чекаю,
То, що буде далі?
Свічки запалюю,
На коліна падаю
І молюсь, і молюсь, і молюсь...
Щоби ти був тим,
Кого я так довго
Сльозами умивала
І чекала, чекала, чекала...
Не лякайсь, не бійсь!
То все Божа воля,
Кохання не гріх,
Воно твоя доля.
Воно твій шлях
По якому ти будеш йти,
Йти до щастя, до мети
По істинному путі.
Твій шлях, то Божа воля
Щоб ми зустрілися з тобою
І залунав дитячий сміх
У нашому Земному домі.
Без тебе я хочу піти,
Піти з життя в небеса,
Не хочу, щоб доля мене обманула,
Насміялась і зникла назавжди.
Зупинись і подумай!
І скажи: нащо ти мене покликав?
Нащо ти мене зупинив?
1993 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147923
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 01.10.2009
автор: Макієвська Наталія Є.