Горить мій опіум
моя змурована фортеця
закрита клітка
темна ніч. у темні води...
і сміх у тім,
що навіть не потрЕбую свободи
моє здурманене волосся
розкидане по чужих плечах
Ти шепчеш дотики по моїм тілі
так недоречі, зовсім недоречі
відкрили двері й вкрали мої речі
я боса
по коліна у снігах
і ці сніги нагадують Кіліманджаро
я щось чекала
й мимоволі забувала...
що я боялась втратити ці речі
я гола
й моє тіло пахне цигарками
я не курила, віриш?
я ж Тебе чекала!
побачила свої заквітчані валізи
на Твоїх плечах
Ти викинув мене?
ця вічність паузи і впали грати по очах
я стоптана...
пробачити не в силі?
мене ж бо обікрали
руки...
руки, що любила.
25.09.09 вечірнє. лівобережне
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147106
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.09.2009
автор: Helena Autumn