Як нам чудово було разом
Як ти раділа, посміхалась
Та раптом щось з тобою сталось
Я не потрібен став тобі
Ті квіти, вірші, що писав я,
Мої зізнання у коханні,
Напевно непотрібно було, ні.
Та знай, я не жалкую, ні
Бо я кохаю до нестями:
Ту посмішку, волосся та вуста.
Не буду більше я заходить,
Не буде більше квітів та віршів,
Бо боляче зробила ти душі моїй.
Та пройде час загояться всі рани
Когось знайду я, ти когось знайдеш
Та нашого кохання ти уже не повернеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146412
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.09.2009
автор: Іван Шабуцький