Іскриться мідним полум’ям, полиновим вином,
Гірке відлуння спогадів... Тепер здається сном
Все з болем пережите, все випите до дна,
І попіл твого голосу розвію із вікна.
Чому у книзі вічності, що схована десь там,
Де зорі мерехтять завжди, і шану небесам
Співають добрі янголи зі срібними крильми,
Чому там не написано, які нещасні ми?....
Страшним осіннім вечором, під стогони сумні,
Розлюченої бурі, що зжерла всі вогні
Ліхтариків закоханих, ми розійшлись навік...
Любов змішалась з мороком, у котрому ти зник...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146133
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.09.2009
автор: Парчевська Ольга