Ти сонячним променем душу зігрієш
І зіркою з неба освітиш мій шлях...
Спасибі, матусю, за те, що умієш
Завжди прочитати мій смуток в очах!..
Берізкою струнко колись ти ходила
І коси чорніли смолою твої,
Складною дорогою доля водила,
Там щастя згубила і мрії свої.
Миленька матусю, завжди я з тобою,
Хай буде спокійною старість твоя,
Залиш негаразди, не клич їх з собою,
Пора відпочити, рідненька моя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2009
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук