Як добре було б мати такі окуляри, які, наче рентгенівський промінь,проникали б у найпотаємніші закутки людської душі і відкривали нам її справжню сутність.Ми так часто помиляємось в тих, кому віримо...Кожен мріє знайти справжнього друга - тільки потрібно впізнати його в тому, хто поруч.Жевріє маска на обличчі,
Підібрана ситуацією,
І лише в моменти закулісні
Ця маска зазнає руйнації!
Де справжня сутність і душа?!
Усе злилось із віртуальністю,
Та чи стаємо ми колись
Самі собою у реальності?
Ти у житті виконуй роль,
Свою єдину й неповторну
І не ходи на повідку
Так інстинктивно й рефлекторно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145982
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.09.2009
автор: Lilimoon