зібрані в пам'яті клаптики долі
жалем холодним до серця торкнуться,
а почуття наче пташка в неволі
крила -слова, що із вуст не зірвуться
і я мовчу коли треба кричати,
сльози в очах- але я посміхаюсь
моє життя мене вчило втрачати,
а я все ж на милість його сподіваюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144832
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.09.2009
автор: миш