Наберу я номер свого друга,
Цифри знов врятують від невдач.
Технології замкнуться кругом.
Раз у раз «Привіт, відповідач!»
Подзвоню я в двері до сусідки,
Ну а там мурличе тихо кіт,
На столі лежать зав’ялі квітки,
На підлозі – п’яний мій сусід…
Розблокую свій пароль «в контакті»,
Напишу комусь «Привіт, як справи?»
Ці слова уваги вже не варті.
Тільки лиш для пальців вправи…
Запишу я у щоденник все!
Розкажу я пустоті про мрії…
Та самотність це не унесе.
Зникли люди…Може навіть звірі.
Ось візьму і подзвоню «нуль два».
Попрошу в міліції поради,
І скажу, що досі ще жива,
Бо нікому більше не сказати….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144562
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.09.2009
автор: Синонім_вітру