У темряві нема покою
Душа здригнулася від болю
І широко відкриті очі
Згубився слід,що шлях пророчив.
Заснули промені світанку
Одвічним сном, а не до ранку
Немає світла у житті.
Й шляхи згубилися прості
Лиш тільки дотик відчуваєш
Й руками виходу шукаєш,
Незнавши де, знайти прохід
Бо в темряві згубився слід.
Ніхто не йде на допомогу,
Знайшовши силу і відмогу
Безвтомно далі щось шукати
І час неспинний наздогнати
Старання всі не будуть марні,
Зійдуть ще промені світання
Й відкриється забутий шлях
Яскравим світлом у очах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144456
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.09.2009
автор: KvitkA