Відпустити тебе, чи не треба?
Ти у відповідь сумно мовчиш.
У просторах осіннього неба
Вільним птахом над нами злетиш.
І сховається сонце за хмари,
Покриваючи землю слізьми.
Крізь годинника тихі удари
Нас з собою навік забери.
Як прекрасна ти, мите, порою.
Як хвилюєш ти нас,немовлят.
Залишитися нам би з тобою,
Та не в силі вертатись назад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144262
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.09.2009
автор: Айстра