В чорно-білім світі чорно-білі люди
Метушаться дуже, всі кудись спішать.
Чорно-біле сонце світить їм повсюди
Й променями хоче день новий вітать.
Чорно-білі люди, мов малі мурахи
Завжди у турботах, завжди в метушні.
В чорно-білім небі чорно-білі птахи
Дружно всі співають голосні пісні.
Чорно-білі хвилі шумно і з розгоном
Б‘ють, немов шалені, у морський пісок.
Чорно-біла чайка проліта з поклоном
І дзвенить у небі, мов гучний дзвінок.
Чорно-білі звірі в чорно-білім лісі
Дружно поховались за густі кущі.
Чорно-білі птахи гніздо звили в стрісі
Не страшні їм більше ніякі дощі.
Чорно-біла річка у траві сховалась
І пливе тихенько в чорно-білі сни.
Мабуть, я на хвильку трішечки загралась,
Та частенько сняться і мені вони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143921
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.09.2009
автор: Таточка