Дай пройтися твоєю Дорогою,
А вчорашні тіні-зітри!
Хай не здасться тобі убогою
Тиша ця, що згубили вітри...
Пізнім листом вона заклечана
І освячена світлом зір.
Я навіки Любові преречена
Та рятунку не треба, повір!
Дай пізнати глибінь забутого
У незнанім досі краю
Щоб утримать в обіймах Лютого
Висоту на якій стою!
31-08-2003
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143773
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.09.2009
автор: Олеся Білоцвіт