Із глибин кори земної, тут джерела б'ються
Води тихо і спокійно на світ божий лються
Кожна крапля води тої.має свою долю
Щось залишиться в болоті. хтось нап'ється в волю
Щось підіймиться у небо в хмаринки зільється
Потім дощиком рясненьким на землю прольється.
Над болотом з очеретом чайки не літають
Тут частенько ночувати тумани лягають.
В лабирінтах вода ходить. дорогу шукає
Вона силу всю до купи ретельно збирає.
Ховається в очереті маленький потічок
Ще не скоро він ввільється у русло трьох річок.
Там у тому очереті.теж життя вирує
Тільки шуму води тої. ще ніхто не чує.
Навкруги стоїть болото. жабуриням вкрите
І не висохне ніколи. ́ хоч сонцем залите.
Так ШАХІВКА-невеличка життя починає
Очерет із осокою її обгортає.
СЛУЧ і ІКОПОТЬ й ШАХІВКА- ріки мого краю
Чи ще є таке десь диво? Я про це не знаю.
А. як в плесо широкеє, три ріки зільється
Тоді чайка над водою ГОЛОСНО СМІЄТЬСЯ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143392
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.08.2009
автор: Н.Неземна