Йдеш лісом - що воно? -
хіба голки бувать такі м'які?
Торкаєшся - колять долоні...
Ото ж бо й воно!
А так - нізащо б не повірила.
П'янкий незабутній аромат
вповзає в мої легені,
наче строката гадюка
у поросле травою лігвище.
Таке - не руйнує.
Таке пишеться пальцями
на запітнілому від сорому склі.
А з цигарок -
лишень
попіл брудний заразний.
Дихай, дихай.
Ми давно вже не сам)-НА-(сам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143268
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.08.2009
автор: Free_Lynx